Аналіз «Лебеді материнства» Симоненко

Автор | 11.03.2020

«Лебеді материнства» аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.
ПАСПОРТ ТВОРУ
Рід літератури: інтимна, патріотична лірика.
Жанр «Лебеді материнства»: ліричний вірш (колискова пісня).
Тема «Лебеді материнства»: зображення любові до дитини й турботи за її долю, любові до Батьківщини.
Ідея «Лебеді материнства»: возвеличення любові до дитини і до рідної землі, заклик «Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину».
Віршовий розмір «Лебеді материнства»: хорей.
Художні-стильові особливості: «Композиційно твір розгортається як кілька взаємопов’язаних мотивів. Спо­чатку це мотив казкового дивосвіту, яким оточена дитина завдяки старанням батьків. Материнська турбота і ніжність, батьківська опіка — це підвалини щасливого й безхмарного дитинства, яке неможливо уявити без народної казки, колискової, загадки. У духовному світі українців вони відіграють ва­жливу виховну роль. Мотив казкового дивосвіту В. Симоненко пов’язує з образом рідної хати, сповненої «материнської доброї ласки», чарівним тан­цем лебедів і сивими очима казки. Ще один мотив — дороги як вибору жит­тєвого шляху дитиною, уже дорослою. Неминуче настає мить синової самос­тійності. Материнське благословення в інтерпретації В. Симоненка — це можливість і необхідність пізнати кохання, дружбу, родинне щастя. Вибір їх цілком залежить від людини. Проте, на думку автора, є величини духовні, незмінні, сталі — це мати й Батьківщина: вибирати або зрікатися їх — ве­ликий гріх.
Майстерність і довершеність вірша виявляються в кількох площинах. Це і взаємоперетікання образів: день сьогоднішній — день майбутній — вічність (образ матері як фізичного початку людини, самого життя і як її духовного космосу, Вітчизни як отчого порогу); досади — «приспаних тривог» (уособ­лення драматизму людської долі). Це й образи-символи, запозичені з фольк­лору: лебедів як вірності матері та Вітчизні, як крил, які виносять дитину в широкий світ із рідної домівки; «білявої хати» — персоніфікація, спроекто­вана на образ матері; верб і тополь як неодмінного атрибута українського пейзажу» (Н. Бернадська).
Художні засоби:
Примітки: Поезію «Лебеді материнства» поклав на музику композитор Анатолій Паш­кевич; пісня стала народною.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *