ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
(1722-1794)
Письменник, філософ.
Вірш «De libertate»
Ключові слова:
Про «Повість минулих літ»:
•Проходячи епізод за епізодом нашого найстарішого літопису, я переконався, що вони майже всі зложені віршами. (І. Франко)
•Велич і багатогранність цієї пам’ятки вражає. Оповідь літопису поєднала в собі твори найрізноманітніших жанрів: попередні літописні списки й візантійські хроніки, повісті та легенди, юридичні й дипломатичні документи, житія перших руських святих тощо. Але, незважаючи на таке «поєднання», перед нами твір оригінальний, окрім цього, досить складний та суперечливий. (М. Мосіенко)
Із «Слова про похід Ігорів»:
•Боян-бо віщий,
якщо кому хотів пісню творити,
то розтікався мислю по древу,
сірим вовком по землі,
сизим орлом під хмарами (оповідач «Слова…» прославляє талановитого співця Бояна, який жив у минулому столітті й був поетично обдарований; тут «мисль» — давня назва білки (корінь цього слова зберігся в сучасному слові «мисливство»).
• — Браття і дружино!
Лучче ж би потятим бути,
аніж полоненим бути (промова Ігоря: краще загинути, ніж потрапити в полон).
• — Хочу-бо, — сказав, —
списа приломити кінець поля Половецького;
з вами, русичі,
хочу голову свою положити
або напитися шоломом з Дону! (промова Ігоря; «напитися шоломом з Дону» означає перемогти).
•Другого дня вельми рано кривавії зорі світ провіщають; чорнії тучі з моря ідуть,
хочуть прикрити чотири сонця… (сонячне затемнення; чотири сонця — це образ чотирьох князів).
• — О мої синовці, Ігорю і Всеволоде!
Рано єсте почали Половецькую землю мечами разити, а собі слави шукати.
Та без честі одоліли,
без честі-бо кров погану ви пролили (звернення Святослава після поразки Ігоря).