Твір на тему: «Чи вічне кохання?»

Автор | 15.03.2020

Твір на тему: «Чи вічне кохання?»

Я вважаю, що кохання як бурхливе й пристрасне почуття на­справді існує лише протягом деякого періоду.
По-перше, кохання пов’язане з виробленням певних гормонів. У присутності людини, якій симпатизуєш, починає синтезувати­ся дофамін-гормон, що викликає, зрештою, і почуття взаємної за­коханості. Але згодом робота мозку нормалізується й поверта­ється до звичного ритму. Тоді гормони припиняють стимулювати емоційну залежність партнерів одне від одного. Яскравим при­кладом художнього втілення цієї теорії є роман Фредеріка Бегбедера «Кохання живе три роки». Журналіст Марк Марроньє, го­ловний герой роману, упевнений, що кохання існує три роки та поділяється на три стадії: пристрасть, ніжні товариські стосунки й охолодження почуттів. Принаймні його власний досвід цілком укладався в цю схему.
По-друге, романтично піднесені почуття може зіпсувати й по­бутова безпорадність закоханих. Крім того, кожні п’ять—сім ро­ків людина змінюється, причому по-різному, чоловік і жінка не встигають одне за одним. Прикладом цього є багато молодих сі­мей, які розривають свої стосунки. Перед розлученням моя сес­тра часто сварилася з чоловіком через його ревнощі, неохайність, невдалі жарти. Навряд чи вона розуміла тоді, що не побутові дрібниці, які слугували тільки каталізаторами конфлікту, на­справді були причиною невдалих взаємин, а втрата відчуття близькості: у молодят майже не залишилося спільних справ, а нові друзі з’являлися в кожного окремо.
Отже, кохання — це хімічний процес, який відбувається в орга­нізмі протягом певного часу, а далі закохані просто звикають бу­ти разом. І якщо люди здатні поважати одне одного, їхнє спільне життя буде успішним. А якщо закохані не можуть переступити через дрібниці тину «вона/він каву не так сьорбає», може стати­ся так, що кава виявиться куди міцнішою за їхні почуття.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *