Євген Маланюк – Стилет чи стилос? (Характеристика твору)

Автор | 12.03.2020

Характеристика твору
Євгена Маланюка “Стилет чи стилос?”
Рік: 1924
Жанр: філософська, громадянська лірика
Ідея: роль слова, митця в житті суспільства
Віршований розмір: ямб (перший склад ненаголошений, другий наголошений)
Римування: перехресне
Вірш «Стилет чи стилос?..» (1924) дав назву першій збірці поета. Автор долучається до споконвічної естетичної дискусії: митець може витати в далекому від життя світі мрій, понадземної краси, незворушного спокою чи має боротися за вдосконалення реального світу наближення його до ідеалу, до Бога? Ці дві настанови символізують у вірші взяті з давнини образи — стилет і стилос (стилет — це холодна зброя, різновид кин­джала; стилос — загострена паличка для писання на вкритій воском дощечці).
Протилежність настанов увиразнюють також прислівники «тут»,«там». Ситуація вибору для митця надзвичайно складна: герой «пливе» по непевній воді («тут») і його манять «береги краси» («там»). Хоча «тут — жаха набряклий вітром обрій», усе ж героя більше захоплює-таки «веселий галас бою», тож він продовжує плисти в «безмежжя», яким «зачарований». Так ранній Маланюк відчув трагічну дилему свого життя. Трагічна доля батьківщини, честь чоловіка, воїна, оборонця спонукають його брати в руки стилет: «Як в нації вождя нема // Тоді вожді її — поети!»
Одначе митець не відкладає вбік і стилос. Не випадково він утілив свою концепцію творчості в таких подібних зовні предметах-символах, які ще й так співзвучно іменуються — стилет і стилос.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *